Письмо

Літній ранок

Пречудовий літній ранок. У холодн(и/і)м л(е/и)геньк(и/і)м вітрі ледве лелієт(ь/-)ся широкий лан жита. Жовте жито, мов золото. Стоять стебла висок(и/і) та рівн(и/і), жовт(и/і) та гладк(и/і) під зеленим листям повійки . Десь в(е/и)днієт(ь/-)ся з того золотого, шумливого та пахучого моря синє, чаруюче око куколю або дівоче пал(е/и)ніюче лице пол(й/ь)ового маку.

Зійшло сонце. Застр(е/и)котали цвіркуни, забриніли в(е/и)ликі пол(й/ь)ові мухи, затріпоталися барвисті м(е/и)телики над колосистим морем. Пр(е/и)рода ож(е/и)ла. Подув теплий вітер із сторони лісу і почав стрясати срібну росу (з)трав і квітів.

6 квітня. Письмо (1 клас)

(У,у)країна - наш рідний край. (Н,н)айбільша (Р,р)ічка (У,у)країни -  (Д,д)ніпро. На берегах (Д,д)ніпра розкинувся (К,к)иїв.